Конституція по-новому визначає самоврядування, проголошуючи первинним суб'єктом його не адміністративно-територіальну одиницю, а територіальну громаду як певну самоорганізацію громадян, об'єднаних за територіальною ознакою. В Конституції передбачається підвищення ролі різних форм безпосередньої участі територіальних громад — жителів сіл, селищ, міст в управлінні місцевими справами і вирішенні соціальних проблем.
Основною формою безпосереднього здійснення територіальними громадами сіл, селищ, міст своїх самоврядних повноважень є місцеві вибори та референдуми. Причому предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене законом до відання місцевого самоврядування. Прийняте місцевим референдумом рішення не потребує ніякого затвердження державними органами і є обов'язковим для виконання відповідною радою, місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, організаціям та установами, а також громадянами, коли воно не суперечить законам.
Головною формою безпосередньої участі жителів сіл, селищ, міст у здійсненні окремих повноважень, віднесених до відання місцевого самоврядування, є загальні збори громадян за місцем проживання, які можуть скликатися на рівні мешканців будинку, вулиці, кварталу, житлового комплексу, мікрорайону, а також окремих населених пунктів, які не є окремими адміністративно-територіальними утвореннями. Рішення зборів, прийняте в межах чинного законодавства, є обов'язковим для виконання органами територіальної самоорганізації громадян, усіма громадянами, котрі проживають на відповідній території.
Це, проте, не означає, що роль виборних та інших органів місцевого самоврядування принижується. Місцеве самоврядування може ефективно функціонувати лише за умови оптимального поєднання безпосередньої та представницької демократії. Відповідно до ч. З ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. До цих органів, як це прийнято у багатьох демократичних державах світу, належать: сільські, селищні, міські ради, які складаються з депутатів, обраних на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування; районні і обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад.
Досвід зарубіжних країн свідчить, що саме виборні органи місцевого самоврядування є головними носіями самоврядних повноважень, основною формою самоорганізації територіальних громад. У літературі слушно зазначено, що проголошення сільських, селищних, міських, районних та обласних рад органами місцевого самоврядування зовсім не означає, що вони виключаються з системи народовладдя взагалі, перестають бути однією з чинних форм участі громадян в управлінні справами суспільства і держави, оскільки згідно зі ст. 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування[9].
Конституція України наділяє сільські, селищні та міські ради правом мати і свої виконавчі органи. Їх правовий статус, порядок створення, реорганізації та ліквідації визначається законом. Однак це мають бути виконавчі органи відповідних рад, а не створені на противагу паралельні самоврядні структури. Такий підхід не виключає розподілу функцій і повноважень між радою та її виконавчим органом, механізму вирішення можливих конфліктів, які можуть виникнути між ними, при відображенні у межах закону певного верховенства ради як представницького органу відповідної громади.
Розділ 2. Організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування
2.1 Скликання сесій та порядок робот, правомочність сесій
Сільська, селищна, міська, районна у місті ( у разі її створення) районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Перша сесія новообраної ради відповідного рівня скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через місяць після обрання ради у правомочному складі (правомочний склад ради - це кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради). Її відкриває і веде голова цієї виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів та сільського, селищного, міського голови і визнання їх повноважень.
Першу сесію районної, обласної ради скликає і веде голова відповідної районної чи обласної виборчої комісії. Наступні сесії ради скликаються головою ради в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, у разі немотивованої відмови голови ради або неможливості ним скликати сесію ради, сесія скликається заступником голови відповідної ради. Сесія ради повинна бути також скликана на вимогу не менш як однієї третини від загального складу депутатів ради, або голови державної адміністрації відповідного рівня. Пропозиції щодо скликання сесії направляються голові ради письмово із зазначенням питань, які пропонуються внести на розгляд сесії та мотивуванням необхідності її скликання.
У разі якщо голова ради та його заступник у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу повноважних суб’єктів, сесію може бути скликано депутатами ради, які становлять не менш як одну третину складу ради або постійною комісією ради, пропозиція про скликання у цьому разі оформляється як рішення групи депутатів за підписами однієї третини депутатів або рішення постійної комісії.
Рішення про скликання сесії відповідної ради приймається головою ради або його заступником у формі розпорядження. Рішення про скликання сесії ради з зазначенням часу скликання місця проведення сесії та питань, які передбачається внести на розгляд ради доводиться до відома депутатів і населення шляхом публікації у відповідному друкованому органі ради, не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії.
Сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради ( загальний склад ради - кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до законодавства України).
Перед кожною сесією проводиться поіменна реєстрація депутатів, що прибули на сесію, реєстрацію депутатів здійснюють працівники виконавчого апарату ради. Комісія з питань законності і правопорядку контролює поіменну реєстрацію депутатів і доповідає про її результати голові відповідної ради. Прізвища депутатів відсутніх без поважних причин, доводяться до відома ради. У разі відсутності встановленої для правомочності сесії відповідної кількості депутатів, за розпорядженням голови ради проведення сесії переноситься на інший час.
Чергові сесії ради відкриває і веде голова ради. Порядок денний і порядок роботи затверджуються більшістю голосів депутатів, присутніх на засіданні.
Пленарні засідання Деснянської районної ради м.Чернігова розпочинаються об 11-й годині і закінчуються о 16-й годині, якщо не приймається інше рішення . Перерва в роботі засідань робиться через дві години на 20 хвилин. Рада має право прийняти рішення про зміну часу проведення засідань. Тривалість роботи сесії встановлюється радою відповідного рівня, виходячи з кількості і особливостей питань, які розглядаються ( а в останній час враховується і режим відключень енергопостачання у відповідному регіоні).
На початку роботи сесії, до обрання лічильної групи, підрахунок голосів при голосуванні здійснюють члени постійної комісії з питань законності і правопорядку . В разі необхідності для підрахунку голосів при проведенні відкритого голосування районна рада утворює лічильну групу депутатів.
На час проведення засідання кожної сесії ради утворюється секретаріат, який обирається відкритим голосуванням з депутатів у складі керівника та членів секретаріату. Секретаріат організує ведення протоколу, стенограм засідання сесії веде запис бажаючих виступити, реєструє депутатські запити, питання, довідки, повідомлення, заяви, пропозиції та інші матеріали, організовує роботу зі зверненнями громадян, які надійшли на адресу сесії та інформують про них головуючого.
Сесії ради проводяться гласно. У разі необхідності рада може при йняти рішення про проведення закритого пленарного засідання .
В засіданнях сесії можуть брати участь з правом дорадчого голосу народні депутати України. За згодою сесії можуть бути присутні на її засіданнях депутати рад, що діють на території ради, представники державних органів, органів самоврядування, громадських об’єднань, політичних партій, трудових колективів, акредитованих при раді засобів масової інформації, а також інші особи по запрошенню голови ради, або по їх письмових заявах, переданих у секретаріат. Вхід на сесію здійснюється по списках запрошених. Запрошені на засідання ради особи не мають права втручатись в роботу сесії, зобов’язані утримуватись від проявів схвалення чи осуду доповідей, виступів, рішень, які приймаються, оплесками, вигуками, та іншими діями, дотримуватись порядку і підкорятись розпорядженням головуючого . Особа, яка не є депутатом і припускається грубих порушень Регламенту ради, може бути випроваджена з залу засідань розпорядженням головуючого.
На сесії ради робота ведеться українською мовою.
Головуючий на засіданні забезпечує виконання положень Регламенту ради, а саме:
- керує засіданнями ради, слідкує за дотриманням правомочності сесії і прийнятого депутатами порядку її роботи;
- надає слово доповідачам та виступаючим на сесії в послідовності надходження їх записок в секретаріат сесії;
- за згодою сесії надає слово для виступів в дебатах з обговорюваного радою питання особам, запрошеним на сесію;
- оголошує письмові запити, особисті заяви та довідки депутатів, надає депутатам слово для усних запитів, запитань, а також зауваження щодо ведення сесії;
- проводить голосування депутатів з питань, які потребують прийняття рішень відповідної ради та оголошує його результати;
- на початку відкритого голосування оголошує кількість пропозицій, які пропонуються на голосування, уточнює їх формулювання, нагадує, якою більшістю голосів може бути прийняте рішення;
- дає доручення, пов’язані з забезпеченням роботи сесії ради, постійним комісіям ради.
Депутат виступає на засіданні після надання йому слова головуючим. Виступи проводяться, як правило, з трибуни, а за згодою головуючого - із залу. Депутат може виступити з одного і того ж питання не більше двох разів . Передача права на виступ на користь іншої особи не допускається . Слово по порядку ведення засідання, для довідки, відповіді на питання та для роз’яснення може бути надано головуючим поза чергою.
Голова ради, його заступник мають право взяти слово в будь-який час, кількість їх виступів з одного і того ж питання не обмежуються.
Виступаючий не повинен вживати грубих і некоректних висловів закликати до незаконних та насильницьких дій. В разі порушення цього правила головуючий має попередити виступаючого, а при повторному порушенні вправі позбавити його слова. Для повторного виступу в такому разі слово даному депутату по цьому ж питанню не надається. Якщо виступаючий взяв слово без дозволу головуючого він може бути його позбавлений. Якщо виступаючий відхилився від обговорюваної теми, головуючий може закликати його дотримуватись теми що обговорюється. Якщо виступаючий продовжує припускатись такого порушення Регламенту, то після одного попередження він може бути позбавлений слова.
Запитання доповідачам і співдоповідачам подаються письмово або ставляться усно, в ході обговорення доповідей головуючий зобов’язаний забезпечити виявлення різноманітних думок з обговорюваного питання.
