Договор автомобильных перевозок в системе в системе транспортных договоров по законодательству Украины

За невиконання або неналежне виконання договору перевезення багажу автомобільним транспортом сторони несуть матеріальну відповідальність у порядку і розмірах, передбачених законодавством. Так, згідно зі ст. 139 Статуту автотранспортні підприємства або організації несуть матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, а також за прострочку в його доставці, якщо не доведуть, що втрата, псування, нестача або пошкодження, а також прострочка сталися не з їх вини. Так, за втрату або нестачу багажу автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність у таких розмірах:

·        багажу, прийнятого до перевезення з оголошеною цінністю, - в розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона нижче його справжньої вартості;

·        багажу, прийнятого до перевезення без оголошення цінності, - в розмірі вартості втраченого або такого, якого не вистачає, багажу.

Перевізники несуть відповідальність перед пасажирами і за прострочку в доставці багажу у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків провізної плати за кожну добу, але не більше 50 відсотків провізної плати. Крім того, після спливу 10 днів після закінчення строку доставки багажу пасажир має право вважати багаж втраченим і вимагати від перевізника відшкодування його вартості.

Відповідно до ст. 150 Статуту власник багажу несе відповідальність перед перевізником при виявленні в багажі, що здається до перевезення, предметів, перевезення яких багажем заборонено. У такому випадку власник багажу сплачує штраф з кожного місця багажу у розмірі, передбаченому законодавством.

Обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності автотранспортних підприємств і організацій та пасажирів при автомобільних перевезеннях, засвідчуються актами встановленої форми [22, c. 405]. Для відносин з перевезення пасажирів і багажу застосовується досудовий порядок врегулювання спорів, який передбачений Статутом. Тобто, відповідно до ст. 161 Статуту претензії, що випливають з перевезення пасажирів або багажу, можуть бути пред’явлені автотранспортному підприємству або організації пункту відправлення або призначення на розсуд замовника претензії. Претензії автотранспортному підприємству або організації можуть бути пред’явлені протягом шести місяців, а претензії про сплату штрафів – протягом 45 днів. У випадках повної або часткової відмови у задоволенні претензії або неодержанні відповіді в установлений строк пасажири мають право пред’явити позов до автотранспортного підприємства або організації відповідно до встановленої підвідомчості в суд за місцезнаходженням автотранспортного підприємства або організації у двомісячний строк з дня одержання відповіді або з дня закінчення строку, встановленого для відповіді.

Позови до пасажирів автотранспортних підприємств і організацій можуть бути пред’явлені відповідно до встановленої законодавством підвідомчості і підсудності до суду протягом шести місяців.

Розділом IV Статуту передбачені правила перевезення пошти автомобільним транспортом, ст. 92 якого визначено, що перевезення пошти здійснюється автомобільними підприємствами і організаціями у спеціалізованих автомобілях, а також у маршрутних автобусах  або легкових і вантажних автомобілях за договорами, що укладаються автотранспортними підприємствами та організаціями з підприємствами зв’язку. Спільним наказом Міністерства зв’язку України та Міністерства транспорту України затверджені «Правила перевезення пошти автомобільним транспортом» (далі – Правила перевезення пошти).

Пунктом 9.1 Правил перевезення пошти встановлено, що підприємства автомобільного транспорту здійснюють перевезення пошти на підставі договорів з підприємствами поштового зв’язку з урахуванням ефективного використання провізної спроможності автотранспорту.

Для перевезення пошти автотранспортні підприємства повинні використовувати транспортні засоби, що відповідають вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам [58, c. 69]. Підприємства поштового зв’язку подають автотранспортним підприємствам заявки на перевезення пошти. Автотранспортне підприємство разом з представником підприємства поштового зв’язку розглядає подані заявки на перевезення та включає погоджені заявки до річного (квартального) плану перевезень. На підставі річного плану перевезень автотранспортне підприємство щороку укладає договір з підприємством поштового зв’язку на обслуговування автотранспортом, надсилаючи останньому проект договору.

Форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення пошти і надання інших послуг, пов’язаних із цим, визначаються автотранспортним підприємством з підприємством поштового зв’язку – замовником автотранспорту при укладенні ними договору на перевезення пошти [33, c. 612].

Відповідно до Правил перевезення пошти автотранспортні підприємства та підприємства поштового зв’язку наділяються відповідними правами і обов’язками, що випливають із укладеного між ними договору на перевезення пошти автомобільним транспортом. Так, автотранспортне підприємство зобов’язане:

·        надавати підприємствам зв’язку технічно справні автомобілі, що відповідають санітарним вимогам і обладнані відповідно до Правил дорожнього руху та заправлені пальним у кількості, потрібній для виконання завдань;

·        подавати автомобілі до місця навантаження перед початком роботи або чергування у терміни, що визначені розкладом руху, графіком чергувань та замовленням на перевезення;

·        суворо дотримувати розклад руху автомобілів на лінії;

·        здійснювати контроль за правильною експлуатацією автомобілів на маршрутах по перевезенню пошти.

Підприємство поштового зв’язку зобов’язане:

·        правильно визначати обсяги перевезень і терміни роботи автомобілів у заявках, планах та замовленнях на перевезення;

·        використовувати автомобілі виключно за призначенням;

·        виконувати навантаження і розвантаження пошти та вантажів;

·        оформляти шляхові листи та інші транспортні документи в установленому порядку.

Автотранспортному підприємству надається право:

·        замінювати марку автомобіля, наданого для перевезень, якщо при цьому не знижується якість обслуговування підприємства зв’язку;

·        збільшувати згідно з разовими заявками підприємств зв’язку кількість автомобілів, що виділяються;

·        вимагати від підприємств зв’язку усунення недоліків у розкладі руху, графіках чергувань і в організації роботи автомобілів на лінії.

Підприємству поштового зв’язку надається право:

·        відмовитися від автомобіля, наданого автотранспортним підприємством, у випадках, коли його модель, технічний чи санітарний стан або обладнання не відповідають умовам перевезення;

·        вносити зміни до розкладу руху автомобілів у межах, що обумовлені договором, своєчасно повідомляючи про це автотранспортне підприємство;

·        відмовитися від автомобіля, якщо він наданий із запізненням.

Автотранспортне підприємство несе відповідальність перед підприємством поштового зв’язку в розмірі, передбаченому договором, у таких випадках:

1.               за втрату, недостачу, пошкодження чи псування прийнятої до перевезення пошти;

2.               за несвоєчасне подання рухомого складу до пункту навантаження порівняно з узгодженим часом;

3.               за ненадання автомобілів для перевезення пошти у кількості, передбаченій договором.

Підприємство поштового зв’язку несе матеріальну відповідальність перед автотранспортним підприємством у розмірі, передбаченому договором, у таких випадках:

1.               за відмову використовувати автотранспорт для перевезення пошти у кількості, що передбачена договором або прийнятим до виконання разовим замовленням;

2.               за відмову від оформлення або неправильне оформлення транспортного документа або шляхового листа;

3.               за несвоєчасне перерахування плати за користування автотранспортом.


3.3. Особливі види договорів автомобільного перевезення

3.3.1. Перевезення у прямому змішаному сполученні за участю      автомобільного та інших видів транспорту

«Статутом автомобільного транспорту Української РСР» (розділ VII) встановлений порядок перевезення пасажирів, вантажів і багажу у прямому змішаному сполученні, тобто за допомогою автомобільного та інших видів транспорту. А саме, ст. 106 Статуту передбачено, що автомобільний транспорт загального користування здійснює перевезення вантажів, пасажирів і багажу в тісній взаємодії з іншими видами транспорту – залізничним, морським, річковим і повітряним, організовуючи систему прямих змішаних сполучень: автомобільно-залізничних, автомобільно-водних, автомобільно-водно-залізничних, автомобільно-повітряних та інших сполучень.

Підставою перевезення у прямому змішаному сполученні є відповідний перевізний документ, який складається на весь шлях прямування. При перевезенні вантажів у прямому змішаному сполученні застосовуються норми статутів, кодексів, правил і тарифів, що регулюють перевезення на відповідному виді транспорту [27, c. 379]

До прямого змішаного вантажного сполучення включаються: автотранспортні підприємства і організації; всі залізничні станції, відкриті для операцій з вантажних перевезень; морські порти; річкові порти і пристані; аеропорти. Вантажі в прямому змішаному сполученні приймаються до перевезення за планом, який затверджується в установленому порядку, або на підставі разових замовлень.

Відповідно до ст. 110 Статуту у пунктах перевалки транспортні підприємства і організації зобов’язані забезпечувати безперебійну і рівномірну подачу автомобілів, вагонів, суден під навантаження перевалочних вантажів, широко розвивати перевалку вантажів з одного виду транспорту на інший за прямим варіантом (без вивантаження на склад).

Транспортним законодавством передбачені вимоги до вантажу, який перевозиться у прямому змішаному сполученні. Так, вантажі, які необхідно перевозити в тарі для запобігання втраті, недостачі, псуванню і пошкодженню, повинні пред’являтися до перевезення у прямому змішаному сполученні в справній тарі, яка забезпечує їх збереження при перевалці і слідуванні в автомобілях, вагонах, суднах та інших транспортних засобах [53, c. 60].

У пунктах перевалки перевалочні роботи виконуються:

1.               залізницею – при перевантаженні вантажів з вагонів і складів на автомобілі, а також з автомобілів у вагони і склади;

2.               портом (пристанню) при перевантаженні вантажів з суден і складів на автомобілі, а також з автомобілів на судна і склади;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17



Реклама
В соцсетях
скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты