Видатки бюджетів на науку та культуру

Видатки бюджетів на науку та культуру

Міністерство освіти і науки україни

Тернопільська академія народного господарства

ВіННИЦЬКИЙ іНСТИТУТ ЕКОНОМіКИ

КАФЕДРА ФіНАНСіВ

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Видатки бюджетів на науку та культуру”

Виконав:

студент 4 курсу

Спеціальності “Фінанси та кредит”

Групи 42 –

Ф

Заверюха

А. М.

Науковий

керівник:

Залюбовська Євгенія Броніславівна

Вінниця- 2001

План

Вступ

1. Наука – двигун розвитку суспільства

1. Еволюція розвитку науки і культури

2. Причини занепаду науки і культури в Україні

3. Розподіл та правове регулювання бюджетних видатків в Україні

4. Особливості фінансування соціально-культурних заходів у сучасних

умовах

2. Видатки бюджетів на освіту та науку Вінниччини

1. Життя освітянських та наукових установ Вінниччини

2. Сьогоднішні досягнення наукових установ Вінниччини

3. Фінансування культурних закладів Вінниччини

1. Видатки бюджетів на бібліотеки

2. Видатки бюджетів на клубні установи

3. Видатки бюджетів на кіноустановки

4. Видатки бюджетів на театри і музеї

Висновки

Додатки

Список використаних джерел і літератури

Вступ

Із проголошенням незалежності України її народ має змогу будувати

власну державу, обирати модель соціально-економічного розвитку, проводити

свою внутрішню та зовнішню політику.

Найважливішим завданням у боротьбі за економічний суверенітет України є

формування у мільйонів її громадян інтересів та стимулів до праці,

розкріпачення їх інтелектуальних, організаторських, духовних здібностей,

консолідація зусиль для побудови незалежної держави.

Виконання цих завдань неможливе без усвідомлення того, що народ

України стає господарем і власником своєї землі, підприємств та установ,

природних ресурсів, інтелектуальної власності та інших складових

національного багатства, що рівень його життя, життя майбутніх поколінь

залежатиме від результатів їхньої праці, від умілого управління економікою

тощо, від формування нового національного економічного мислення.

Тому сьогоднішнє життя вимагає подальшого розвитку суспільства та

удосконалення процесів цивілізації. Під цивілізацією розуміють ступінь

розвитку науки і культури суспільства, в основі якого лежать

загальнолюдські цінності, рівень технічного та технологічного стану засобів

виробництва, гуманістичний та демократичний соціальний порядок, що

забезпечують необхідні умови для вільного розвитку потенціалу кожної

людської особистості.

Те, що ми сьогодні маємо є продуктом людського розуму. Розвиток науки

та культури в житті світового суспільства займає базове місце. Тому наукові

центри відіграють дуже величезну роль в розробці нових видів виробничого

обладнання, інструментів, приладів контролю та технологічного забезпечення.

Відсутність коштів у державному бюджеті для повноцінного фінансування

науки сприяє зниженню обсягів наукових розробок та відкриттів, зниженню

продуктивності праці та якості продукції, витіснення вітчизняних товарів з

світового ринку і в підсумку створює загальне відставання промислових

підприємств від сусідніх держав.

Отже, наукове забезпечення усіх сфер людської діяльності – це

забезпечення успіху в розвитку суспільства та здійснення якіснішого

задоволення потреб та різних життєвих зручностей, що значно покращить

якість життя.

Для України перехідний період супроводжується різними політичними,

економічними, законодавчими перепонами, але потрібно просто пережити ці

нелегкі часи, а згодом наступить макроекономічна рівновага, що дасть

можливість Україні стати на один щабель з розвиненими країнами світу. 1

Україна досягне успіху в своїй розбудові тому, що вона має могутні

природні запаси корисних копалин, вигідне географічне розташування, а

головне – є бажання працювати.

1. Наука – двигун розвитку суспільства

Світове суспільство, яке прагне якнайширше задовольнити свої безкінечні

потреби розвиває науку, яка в свою чергу розвиває суспільство. Населення

планети зростає, а тому вимагає від науки нових відкриттів, впровадження

нових технологій в галузі розвідки, видобування та переробки корисних

копалин, виведення високопродуктивних сортів зернових та бобових культур,

тварин та кормових культур, створення високопродуктивних переробних

підприємств. Населення зростає скоріше за будівництво нових підприємств і

створення нових робочих місць для виробництва засобів виробництва, товарів

та послуг.

Наукові відкриття сприяють розвитку виробництва в направленні

енергозберігаючих та екологічних технологій. Велику увагу сьогодні

приділяють розвитку природоохоронних заходів. Настає дуже велика проблема з

питною водою, а з розвитком різних промислових та хімічних підприємств, її

з кожним роком стає менше. Наслідком цієї проблеми являється збільшення

кількості різних захворювань рослинного та тваринного світу, а відповідно і

людей. Знищення таким чином природних багатств сприяє зменшенню раціону

харчування населення.

На Україні ситуація з науковими центрами задовільна і сьогодні

проводяться заходи щодо збільшення обсягів фінансування науки, в іншому

випадку українські товаровиробники не зможуть створити конкурентоспроможну

продукції. Наприклад, на Вінниччині та інших областях України виробництво

цукру вимагає негайних наукових поправок в напрямку технологій та

технічного забезпечення переробних підприємств.

Кожне нове відкриття сприяє інтенсифікації виробничих процесів і

відповідно швидкості та якості задоволення потреб суспільства.

1. Еволюція розвитку науки і культури

Еволюційний розвиток людини характеризується не лише певною

послідовністю стадій, а й наявністю багатьох напрямків, аж до таких, що

заводять в глухий кут, а згодом настає прозріння та розуміння проблеми.

Розвиток людини на перших етапах зайняв 3 млн. років за різними даними

істориків. В основі цього – вплив соціальних, насамперед трудових і

комунікативних факторів, опанування знарядь, нагромадження і передача новим

поколінням набутого досвіду, спільного добування та розподілу їжі, житла

тощо.

Стадний спосіб життя, трудова діяльність, виготовлення знарядь праці,

необхідність соціального спілкування та передачі набутого досвіду сприяли

виникненню та розвитку мови. Все це послужило передумовою становлення

соціального середовища, тобто соціального успадкування та відносин. З цього

моменту розвиток людини відбувся вже не під впливом законів біологічної

еволюції, а соціальних закономірностей.

Визначальними у розвитку людини стають форми трудової діяльності,

характер виробничих відносин, специфіка матеріальної та духовної культури.

Історичне завершення еволюційного процесу виникнення сучасного виду

людини - Homo sapiens (розумної людини) вчені відносять рубежу 30-50 тисяч

років тому. 1

Люди появилися на землі у декількох незалежних популяціях, які існували

у Східній та Південно-Східній Азії, Африці, Європі, що сприяло виникненню

рас. У даному разі вплив природного середовища виявився в тому, що

внаслідок пристосування до природнокліматичних умов з’явилися групи людей з

різними зовнішніми ознаками: кольором шкіри, волосся та очей, формами губ,

носа, обличчя та голови, пропорціями і ростом.

Безпосередній вплив природного середовища на існування та розвиток

людини властивий первісному, а відтак землеробському суспільству. Воно

визначило життєві та виробничі цикли, міграцію, матеріальну та особливо

побутову культуру, відтворення поколінь. Через традиції, звичаї, обряди

середовище впливало на духовну культуру, визначало своєрідність релігійних

вірувань, мистецтва, самосвідомості, системі цінностей.

З розвитком матеріального виробництва, знарядь праці, приборкання

кількох природних явищ (розуміння природи вітру, вогню, води, тепла, холоду

тощо), людина стала силою, здатною не лише протистояти природі і стихіям,

але й використовувати її багатства. Перетворюючи природу, людина існує і

розвивається як соціальна істота.

Людська діяльність включає мету, засоби її досягнення, процес

діяльності та результат. Це спільна діяльність, що здійснюється у різних

за своїм характером і спрямованістю формах. Першоосновою та визначальним

видом її є праця людини. Вона – перша і головна умова всього людського

життя та діяльності. За своїм змістом діяльність – це виробництво

матеріальної та духовної культури, форм спілкування людей, перетворення

суспільних відносин і таким чином розвиток самої людини. Праця як процес

перетворення природи за допомогою виготовлених знарядь з самого початку має

суспільний характер. Вступаючи у процес виробництва, люди не тільки

вступають в особливі відносини з природою, але й у стосунки одне з одним.

Вони об’єднуються для спільної діяльності, яка передбачає розподіл праці,

обмін її результатами та спілкування.

Із визначенням України самостійною ринковою орієнтованою державою з

усією важливістю постають проблеми створення і функціонування власної

бюджетної системи, що передбачають:

- виділення ланок бюджетної системи;

- наповнення бюджетів, розподіл податків і зборів між окремими бюджетами;

- напрямки використання коштів окремих бюджетів;

- питання збалансованості бюджетів;

- внутрібюджетні відносини.

Останніми роками спостерігається тенденція до зниження загального

обсягу фінансових ресурсів, що перерозподіляються через державний бюджет. В

умовах перехідної економіки провідна роль бюджету в перерозподілі

фінансових ресурсів є об’єктивною реальністю. Це зумовлено тим, що бюджет є

тим інструментом, за допомогою якого здійснюється регулювання економічних

процесів.

Світовий досвід переконує, що з розвитком ринкових відносин роль

держави в розподільних процесах має зростати, і бюджет у цьому плані є

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11



Реклама
В соцсетях
скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты